ЖОВТЕНЬ

1	жовтня	– Міжнародний день музики
		– Міжнародний день кави
		– Міжнародний день людей похилого віку
		– День ветерана
2	жовтня	– Міжнародний день ненасилля
		– Міжнародний день соціального педагога
перша п'ятниця жовтня		– Всесвітній день усмішки
перша неділя жовтня		– День вчителя в Україні
4	жовтня	– Всесвітній день тварин
5	жовтня	– Всесвітній день учителів
6	жовтня	– Всесвітній день охорони місць проживання
9	жовтня	– Всесвітній день пошти
10	жовтня	– Всесвітній день психічного здоров'я
11	жовтня	– Міжнародний день дівчаток
другий четвер жовтня		– Всесвітній день зору
14	жовтня	– Покрова Пресвятої Богородиці
		– День українського козацтва
		– День захисників та захисниць України
		– створення Української повстанської армії (УПА)
15	жовтня	– Міжнародний день сільських жінок
		– Всесвітній день миття рук
16	жовтня	– Всесвітній день продовольства
17	жовтня	– Міжнародний день боротьби з бідністю
18	жовтня	– Європейський день боротьби з торгівлею людьми
		– Всесвітній день цукерок
19	жовтня	– Всеукраїнський День відповідальності людини
20	жовтня	– Всеукраїнський день боротьби із захворюванням
		на рак молочної залози
		– Всесвітній день яблук
24	жовтня	– Міжнародний день Організації Об'єднаних Націй (День ООН)
		– Всесвітній день інформації про розвиток
25	жовтня	– Європейський день цивільного правосуддя
27	жовтня	– Всесвітній день аудіовізуальної спадщини
28	жовтня	– Вигнання нацистських окупантів із України
		– Міжнародний день анімації
		– День бабусь і дідусів
четвертий понеділок жовтня		– Міжнародний день шкільних бібліотек
Останній тиждень жовтня		– Всесвітній тиждень медійної та інформаційної грамотності
31	жовтня	– Міжнародний день економії
		– Всесвітній день міст

У  жовтні народилися:

  1 жовтня

Поліщук Валер'ян Львович (1897-1937 рр.) – український письменник, поет і прозаїк, літературний критик, публіцист доби розстріляного відродження

Савчук Людмила Павлівна (1935 р.) – дитяча поетеса. Лауреат Хмельницької міської премії імені Богдана Хмельницького. Життя і творчість пов'язані з м. Хмельницьким

  2 жовтня

Ґрем Ґрін (1904-1991 рр.) – англійський письменник і драматург

Іван Багряний (Лозов'ягін Іван Павлович) (1906-1963 рр.) – український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Іов Іван Павлович (1948-2001 рр.) – український поет, члена Національної спілки письменників України, лауреат Хмельницької міської премії імені Богдана Хмельницького. Життя і творчість пов'язані з м. Хмельницьким

  3 жовтня

Люко Дашвар (Чернова Ірина Іванівна) (1957 р.) – українська письменниця, сценарист, журналіст. Лауреат літературної премії "Коронація слова". Володарка титулу "Золотий письменник України" (2012)

  4 жовтня

Луї Анрі Буссенар (1847-1910 рр.) – французький письменник, автор пригодницьких романів та мандрівник

  5 жовтня

Дені Дідро (1713-1784 рр.) – французький філософ та енциклопедист епохи Просвітництва

Луї Жан Люм'єр (1864-1948 рр.) – французький вчений, винахідник кінематографа. Брат Огюста Люм'єра

  8 жовтня

Піддубний Іван Максимович (1871-1949 р.) – український спортсмен-борець. Шестиразовий чемпіон світу з боротьби (Париж, Мілан, Франкфурт, Нью-Йорк)

  9 жовтня

Бажан Микола Платонович (1904-1983 р.) – український поет, перекладач, культуролог, енциклопедист, філософ, громадський діяч. Народився у Кам'янці-Подільському

10 жовтня

Джузеппе Верді (1813-1901 рр.) – італійський композитор, диригент

Фрідріх Вільгельм Ніцше (1844-1900 рр.) – впливовий німецький мислитель, філософ, психолог і класичний філолог

Матвієнко Ніна Митрофанівна (1947 р.) – українська співачка, народна артистка України (1985), Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1988), Герой України. Член Спілки кінематографістів України (1989). Її називають "Золотим голосом України"

15 жовтня

Фрідріх Ніцше (1844-1900 рр.) – німецький філософ

16 жовтня

Оскар Уайльд (1854-1900 рр.) – видатний ірландський англомовний поет, драматург, письменник, есеїст

18 жовтня

Назаренко Євген Данилович (1938-2009 рр.) – краєзнавець Поділля, історик, педагог, знаний фахівець із геральдики. Жив і працював у м. Хмельницькому Лауреат міської премії імені Богдана Хмельницького

21 жовтня

Орлик Пилип Степанович (1672-1742 рр.) – гетьман України в 1710-1742 роках (у вигнанні). При обранні гетьманом у квітні 1710 року склав "Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького", які пізніше дістали назву Конституція Пилипа Орлика. Цей документ став однією з перших конституцій Європи

Альфред Нобель (1833-1896 рр.) – шведський хімік, винахідник, підприємець і благодійник

Лада Лузіна (Кучерова Владислава Миколаївна) (1975 р.) – українська російськомовна письменниця, журналістка, театральний критик. Володарка титулу "Золотий письменник України" (2012)

22 жовтня

Грех Олександр Васильович (1923 р.) – подільський поет

23 жовтня

Джанні Родарі  (1920-1980 рр.) – італійський дитячий письменник, журналіст

25 жовтня

Пабло Пікассо  (1881-1973 рр.) – іспанський і французький художник, працював в основному у Франції, один із найвидатніших митців ХХ століття 

Жорж Бізе  (1838-1875 рр.) –  французький композитор, диригент, піаніст епохи романтизму

26 жовтня

Лис Володимир Савович  (1950 р.) – український журналіст, драматург, письменник. Володар титулу "Золотий письменник України" (2016)

28 жовтня

Сухомлинський Василь Олександрович (1918-1970 рр.) – український радянський педагог, публіцист, письменник, поет. Заслужений вчитель УРСР.

31 жовтня

Гуреїв Іван Юрійович (1950 р.) – український музичний педагог-методист. Лауреат Хмельницької міської премії імені Богдана Хмельницького. Почесний громадянин міста Хмельницького

Події у жовтні:

2-14 жовтня

          1990 р. Революція на граніті

14 жовтня

1843 р. Вперше прозвучала найвідоміша мелодія кохання – «Весільний марш» Мендельсона. Він зробив безсмертним ім'я свого творця

1991 р. У Хмельницькому розпочав свою діяльність "Народний дім" міського Товариства української мови ім. Т. Шевченка "Просвіта"

22 жовтня

1938 р. американський винахідник Честер Карлсон продемонстрував свій апарат для отримання копій паперових документів. Була отримана перша в історії ксерокопія

1948 р. Молодь міста Проскурова (нині Хмельницького) заклала новий парк, висадивши перші 1000 дерев. Сьогодні парк відомий як «Парк культури і відпочинку імені Михайла Чекмана»

31 жовтня

1517 р. Монах ордену августинців, професор філософії і теології університету Віттенберга Мартін Лютер обнародував текст з 95-а тезами про індульгенцію, в котрих виступив проти пов'язаних з нею фінансових зловживань. Вони дуже швидко поширилися по всій Німеччині, що, фактично, стало початком протестантської Реформації (500 років Реформації)

Професійні свята у жовтні:

1 жовтня

День геронтолога

Перший понеділок жовтня

Всесвітній день архітектора

Міжнародний день лікаря

Перша неділя жовтня

День працівників освіти України (вчитель)

  8 жовтня

День юриста

  9 жовтня

День ріелтора України

10 жовтня

День працівників стандартизації та метрології

16 жовтня

День шефа (день боса)

20 жовтня

Міжнародний день кухаря і кулінара

Друга неділя жовтня

День художника

25 жовтня

День маркетолога

Третя неділя жовтня

День працівників харчової промисловості

30 жовтня

День тренера в Україні

Остання неділя жовтня

День автомобіліста

 

Всеукраїнський День бібліотек

Бібліотеки - один з інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських пізнань. Вважається, що вперше аналоги сучасних бібліотек з’явилися ще близько 2,5 тис. років до нашої ери на Сході. Це були зібрані в одному з древніх вавілонських храмів міста Ніппур глиняні таблички на яких їх сучасники запам’ятали важливу для них інформацію для наступних поколінь. У Київській Русі перші бібліотеки стали відкривати після прийняття християнства. Це були церковні бібліотеки, серед яких у той час найбільшою вважалася заснована в 1037-му році князем Ярославом Мудрим бібліотека Софії Київської. У цій бібліотеці зберігалося понад дев’ятсот книг, що були виготовлені тоді виключно вручну. Для середньовіччя це була грандіозна праця і в подальшому в майстернях при Софійському соборі робилися книги, які увійшли в основу інших бібліотечних зібрань, наприклад, бібліотеки при Печерському монастирі, яка стала найбільшим з кінця ХІ століття центром культурного життя в Київській Русі.

Звичайно ж іноді книги безповоротно гинули в запалі пожеж і військових баталій, згадаємо лише знамениту Олександрійську бібліотеку. Так, з Софіївської бібліотеки збереглися тільки лічені екземпляри, серед яких найвідоміші - це безцінне Євангеліє. Примітно, що саме Слово Боже, Слово про спасіння і про Спасителя, було для людей найбільш цінною книгою, гідною збереження для наступних поколінь. Книга - Рейнське Євангеліє, на якій приносили клятву французькі королі, а нині, продовжуючи цю традицію, приносять присягу президенти Франції, колись вивезла з Києва Анна, дочка Ярослава Мудрого, це одна з тих небагатьох збережених книг знаменитої Софіївської бібліотеки.

Віддаючи данину поваги бібліотечному руху в незалежній Україні, 14-го травня 1998-го року Президентом України було підписано Указ № 471/98 про щорічне святкування Всеукраїнського Дня бібліотек. В Україні він відзначається 30-го вересня. За даними проекту DilovaMova.com, ще з ХІІІ століття, в момент створення Галицько-волинського князівства на Західній Україні вже почався активний бібліотечний рух. При дворі філософа і книжника князя Володимира Васильковича була створена велика книжкова рукописна майстерня. Звичайно поява друкарства в середині XV століття справило грандіозні зміни по всьому світу, це не могло не торкнутися бібліотечної справи. Масштабний розвиток і поширення бібліотек почалося в XVI столітті. У Львові та Острозі з’явилися великі книгосховища. Вони створювалися при освітніх установах. Бібліотека Київської академії була організована в XVII столітті, а в XVIII столітті наявність бібліотек увійшло в моду у заможних і шляхетських родів, козацьких старшин, будинків єпископів, при монастирях і різноманітних школах.

До другої половини ХІХ і початку ХХ століття в землях Західної України, що входила тоді під протекцію Австро-Угорщини, стала діяти ціла мережа культурно-освітніх осередків, під назвою «Просвіта». До 1914-го рока Просвіта налічувала близько 78-ми філій і 2944-х читальних закладів по всьому краю, покриваючи 75% українських населених пунктів Галичини. До 1939-го рока цей показник виріс до 85%.

За часів радянської влади бібліотечна справа була невід’ємною частиною державної політики.

На сьогоднішній день в Україні функціонують близько 40 тисяч великих і малих бібліотек. Однією з провідних вважається Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ, сленг. Вернадка), Державна історична бібліотека, Державна бібліотека України для дітей, Національна парламентська бібліотека і т. д. Загальна кількість бібліотечних працівників, зайнятих у цій справі становить близько 53-х тисяч фахівців. Щороку українські книгосховища обслуговують понад 17,5 мільйонів читачів.

У цей день, Всеукраїнський День бібліотек, ми так само поспішаємо приєднатися до привітань на адресу всіх працівників цього безцінного осередка, з віками накопиченого, нашого людського досвіду і знань. Бажаємо Вам усіх благ, уваги ваших читачів і ваших справжніх шанувальників! Зі святом бібліотек!

 29 вересня, четвер 

День пам’яті трагедії Бабиного Яру

Бабин Яр - одне з всесвітньо відомих місць трагедій, які стали символом Голокосту, урочище на північно-західній околиці Києва. За два дні 29 та 30 вересня 1941-го року, по офіційним історичними свідченням, там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. З інших джерел лише за 5 днів нацисти розстріляли там майже 150 тисяч українських євреїв. Це були не лише жителі Києва, а і біженці з окупованих українських регіонів, що прибули до міста у надії на порятунок.

Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Цей злочин тривав майже 103 тижні щовівторка і щоп’ятниці, як годинник.

Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами за етнічною ознакою — євреїв та циган, мирного населення і радянських військовополонених, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, психічнохворих, «саботажників» і порушників комендантської години та тих, хто чимось не догодив владі "вищої раси", яка будувала свій "арійський мир".

Ось декілька встановлених фактів: зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року — трьох футболістів київського «Динамо»: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка (за деякими даними частина з футболістів були членами НКВД, що і стало причиною розстрілу), що дало привід для створення після війни легенди про так званий «матч смерті». У 1941—1943 роках у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН, серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком.

У 1946 році на Нюрнберзькому процесі, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва, наводилася лише приблизна оцінка - близько 100 тисяч осіб. У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру — приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб.

 25 вересня, неділя

Всеукраїнський день дошкілля

Професія вихователя і всіх працівників дошкільних установ вимагає від більшості глибокої самовіддачі, величезного терпіння і нескінченної любові до своєї справи. Виховання наших дітей на початку їхнього життєвого шляху - не просте завдання, але від його успішного вирішення залежить майже все наше майбутнє. Дитячий садок для малюків не дарма вважають першою школою життя. Той фундамент, який закладається в нас з самого дитинства, служить нам опорою і основою в подальшому житті. І як би нам не здалося дивним, але працівники дитячих садків та інших дошкільних закладів, спільно з батьками та близькими наших дітей, стоять на своєрідній фронтовій передовій нашого спільного, самого найближчого майбутнього.

Звертаючи широку увагу суспільства на цінність дошкільного виховання, проблеми дитячих дошкільних установ і дошкільного дитинства в цілому, в Україні, за даними проекту DilovaMova.com, вихователі та працівники дошкільних установ відзначають своє професійне свято «Всеукраїнський день дошкілля» в останню неділю вересня. Нормативним підґрунтям свята є постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 629 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року» та резолюція І Всеукраїнського з’їзду працівників дошкільної освіти.

Дошкільний вік - один з найбільш відповідальних і важливих періодів у житті підростаючого покоління, в якому починається закладання любові до природи, навколишнього світу, любові до Батьківщини. У цей період не тільки закладаються основи світосприйняття і здоров’я дитини, формується особистість і вектор моральності, але і відбувається якесь незриме таїнство, яке відбувається тільки на рубежі поколінь - передача нашої спільної спадщини. Бути вихователем - високе покликання і глибока повага. Від професіоналізму, терпіння і мудрості наших вихователів, уваги до унікального і своєрідного внутрішнього світу дитини, залежить те найдорожче, що у нас є - наше життя і наша надія. Звичайно, деякі малюки виховуються вдома, поруч з батьками, бабусею і дідусем, і потрапити в дитячий сад з різних причин не можуть.

В цей особливий День ми приєднуємося до привітань на адресу наших вихователів і всіх дошкільних працівників! Висловлюємо свою подяку. Бажаємо їм здоров’я і міцних нервів, хороших зарплат і побільше приємних моментів в їх, так необхідної всім нам праці! Зі Святом!

В 2022 році Всеукраїнський день дошкілля припадає на 25 вересня.

 22 вересня, четвер 

День партизанської слави України

22 вересня 2001 року, в день 60-тої річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, в країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента № 1020/2001 від 30.10.2001.

День партизанської слави відзначається як данина всенародної поваги до тих, хто в суворий воєнний час боровся з фашистами в глибокому тилу ворога, не шкодуючи крові і самого життя.

6200 партизанських загонів і підпільних груп, які налічували близько мільйона людей, завдавали відчутних втрат гітлерівським військам на окупованій території, сприяючи просуванню частин і з’єднань Радянської Армії на захід.

За мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з ворогом, 200 тисяч партизанів і підпільників нагороджено орденами і медалями, 223 з них визнані гідними звання Героя Радянського Союзу.

Сьогодні ми згадуємо і про подвиг воїнів Української Повстанської Армії, які боролися за незалежність України проти німецьких військ. З розсекречених документів вже відомо, що вони доставляли багато клопоту німецьким окупантам. Про це свідчать німецькі документи часів Другої світової війни, наприклад, в звіті СД за 19 березня 1943 йдеться: «У генеральному окрузі Волинь-Поділля націоналістична українська ... банда розвиває власну активність ..."; в липні 1943 року занепокоєність ситуацією з УПА висловив керівник генерального округу Волинь-Поділля Шене в записці на ім’я А. Розенберга: «на Волині немає жодної області не зараженої націоналістичними бандами. Особливо в західних областях ..."; шеф СД в Галичині телеграфував 22 квітня 1944 керівнику СС Г. Мюллер: "УПА виступає в регіоні як переконлива дестабилизирующая сила".

Історія рідко буває однозначною. У кожної медалі завжди дві сторони. Державне свято, присвячене героям партизанського руху в Україні, вшановує пам’ять всіх, хто боровся за визволення України від фашистської окупації. Воно з’явилося в національному календарі і як день пам’яті, адже проходять роки і прямих свідків того часу стає менше. Але герої не вмирають. Вони завжди будуть жити в наших серцях.

Урочисті і пам’ятні заходи в цей День включають виступи офіційних осіб, меморіальне покладання квітів до монументу вічного вогню, влаштовують народні гуляння, концерти та показ документальних фільмів на тему партизанського руху і подвигу того часу по телебаченню, звучать полум’яні слова і т.д.

 21 вересня, середа 

День миру

З моменту здобуття суверенітету, мир для України, як найприродніше явище суспільного стану, був нормою життя. Над мирними громадянами не літали бомби, міни та снаряди. Поля засівалися й оралися переважно тільки сільськогосподарською технікою. Люди масово не гинули і не отримували каліцтв під шквалом осколків і кулеметних черг. Вони жили, будували плани і були зайняті своїми звичайними справами.

В Україні завжди поважали мир. Не раз підтверджували це, і навіть практикою високих державних ініціатив. Наприклад, відмовою від ядерної зброї, яка з легкістю зрівнювала шанси в разі нападу на країну будь-якого агресора. Люди не хвилювалися, адже територіальну цілісність і суверенітет держави "гарантували" найпотужніші і розвинені країни світу. США, Великобританія, Росія і т.д. Держава ніколи не дозволяла собі погрожувати війною своїм сусідам, більш того підтримувала тісні добросусідські відносини з усіма країнами.

Мирне життя українського суспільства завжди було просякнуто надіями і прагненнями до мирного добробуту. Звичайно ж будь-який соціум може містити в собі абсолютно різні погляди на шляхи до власного добробуту, проте народ України акцентував увагу саме на мирні шляхи вирішення цих завдань.

Згідно з Указом Президента України №100/2002 від 5 лютого 2002 року, в країні було засновано національне державне свято - День миру, яке щорічно відзначається 21 вересня. У цей день так само відзначається Міжнародний день миру, заснований ООН.

У 2014 році держава Україна зазнала військового вторгнення з боку Російської Федерації. Агресор стрімко анексував Кримський півострів і почав бойові дії на східних територіях Луганської і Донецької області. Були вбиті і покалічені тисячі українських громадян. Мільйони людей, з аккупірованних агресором українських територій, стали біженцями і вимушеними переселенцями. У лютому 2022 року агресор розпочав широкомасштабну війну, здійснюючи відкритий геноцид українського народу, знищуючи громадянську інфраструктуру, даючи ракетні удари по всій країні. Орди російських терористів ринули на нашу землю.

Включно по 2022 рік, жоден із днів в Україні не був "Днем миру" ... але мир обов’язково повернеться. Українське суспільство та українська армія працює над цим кожен день.